Ця історія почалася 21 рік тому в “Охматдиті”.
Щоб поставити в ній остаточну крапку, “Охматдит” об’єднав зусилля трансатлантичної команди хірургів!
Коли у березні до “Охматдиту” втретє завітала команда хірургів зі США, вдалося проконсультувати понад 100 дітей і майже 20 – прооперувати. Але залишалася одна-єдина пацієнтка, для якої не було рішення.
Анні із Самбора – 21 рік, вона навчається в університеті. Коли дівчинка народилася, їй діагностували злоякісну пухлину щелепи – тератому. У перекладі з грецької – чудовисько. І це справді так, адже вона містить у собі дуже різні тканини – волосся, зуби і злоякісний процес загрожує життю. Чудовисько маленької Ані було велике – аж 20 см! На 3 день після народження дівчинку прооперували в “Охматдиті” щелепно-лицевий хірург проф. Іван Готь і Роман Стеник, завідувач хірургічного відділення.
Пухлину довелося видаляти разом з половиною нижньої щелепи, іншого способу лікування немає. Малеча росла з обмеженнями, їй було важко смоктати, дихати, їсти. Але сталося найголовніше – Ані врятували життя.
У 9 років дівчинці зробили реконструктивну операцію. Професор Бернар Паві, родоначальник дитячої пластичної хірургії, закрив дефект власними тканинами дитини, отриманими з 9 ребра, його зафіксували титановими елементами, але це було короткочасне рішення. Імплантат виконував свою функцію, але кістка має здатність розсмоктуватися і проблема повернулася. Знову труднощі з їжею, знову проявився косметичний дефект…
Але наша Аня – боєць. Вона росла сильною цілеспрямованою дівчинкою, ставила собі цілі і досягала їх.
“Звичайно, коли наша донечка росла, у нас вдома було трепетне відношення до неї, але Аня не любила поблажок, завжди казала, що вона теж може, якщо це можуть інші люди. Вона дуже хотіла навчатися далі і вступила на бюджетну форму навчання в університет, добре знає англійську і взагалі має багато планів на життя”, – розповідає мама пацієнтки.
Ми не залишаємо наших пацієнтів наодинці з їх проблемою. Ну і що, що вони вже дорослі? Коли за них не беруться дорослі фахівці, треба шукати особливе рішення, щоб дати дівчині шанс на нове життя з новою якістю.
Після обстежень американо-українська команда запропонувала Ані сучасне рішення – складну реконструктивну операцію із закриття дефекту з допомогою фрагменту кістки з… її власної ноги. Щоб виконати це втручання, потрібне особливе обладнання, якого у Львові немає. Перевозити його зі США під час війни – надто ризиковано. Тож дівчину і її лікарку Христину Пограничну з Міжрегіонального центру дитячої щелепно-лицевої хірургії запросили до Техасу (США).
Автотрансплантацію зробили з малогомілкової кістки на судинній ніжці, тобто відділили частину кістки ноги разом із судиною, яка надалі живитиме щелепу. Такі мікроваскулярні операції – це тривала робота, адже треба було акуратно відпрепарувати кістку з судинами і помістити в ділянку дефекту у щелепі, перед тим сформувавши її анатомічні особливості щелепи. Тонка скульптурна робота, яка потребує часу і вмінь хірургів. Саме тому до порятунку Ані залучили Джейсона Поттера (Dr. Jason Potter) і Ланса Оксфорда (Dr. Lance Oxford), провідних пластичних хірургів зі США, які спеціалізуються на мікровакскулярних реконструктивних операціях.
“Оскільки Іван Мирославович – мій вчитель і наставник, мені важливо будо продовжити лікування Ані, тому я більше ніж півроку переконувала і просила американців допомогли нам вирішити її проблему. Планування операції у нас зайняло близько півроку. У Львові Ані зробили КТ черепа, у Техасі – комп’ютерне і 3D-моделювання нової щелепи, виготовлення стереолітографічних моделей, індивідуальних титанових фіксаторів. Підготовчий етап перед операцією важливий, адже треба зрозуміти, скільки треба забрати кістки з ніжки, як її розпиляти правильно, щоб змоделювати щелепу”, – пояснює “львівський” період лікування хірургиня Христина Погранична.
Усе пройшло за планом! Наша дівчинка впевнено одужує. У перші дні після операції нова щелепа має додаткову фіксацію, це спеціальне обмеження рухів, щоб усе загоїлося і правильно сформувалася робота щелепи, а спеціальний датчик повідомляє лікарям про роботу судини, яка живить кістку.
Доки Аня одужує, їй підтримували гарний настрій місцеві волонтери, вони влаштували їй програму розваг і екскурсій у Техасі. А на вихідних Аня уже повернулася додому, до Самбора.
Усі наступні кроки до повного одужання будуть у Львові. Як тільки кістка остаточно приживеться, імплантолог допоможе Ані відновити зубний ряд на лівій стороні. Можливо, ще будуть пластичні операції для максимального косметичного ефекту.
Аню дуже чекали батьки і 2 сестрички, готувалися до зустрічі з нею.
“Я дуже щаслива, що в нас є така можливість для нашої Ані! Не можу висловити своєї радості за все, що для неї зробили, що Господь нам послав таких лікарів. Дякую Богові за все, бо то тільки Він міг так покерувати, щоб усе вдалося”, – каже мама дівчинки.
Сама ж пацієнтка вже будує плани на майбутнє.
“Планую надалі поставити імпланти, укріпити щелепу і зробити пересадку шкіри на підборіддя. Хочу вчитися і одержати диплом. Взагалі враження чудові. Я не очікувала, що про мене будуть так піклуватися і переживати за мене. У США щирі люди з добрим серцем, вони моляться за Україну”, – каже Аня.
Операція для українки безкоштовна.
Хірургічне лікування Анни профінансоване Меморіальним фондом Шеріл Леймон і присвячене пам’яті Дона Жака, який втратив нижню частину обличчя через рак і також переніс реконструктивні операції, як і Аня (Cheryl Lamon Memorial Fund).
Дякуємо за роботу в операцій усій команді клініки Baylor University Medical Center.
Щоб усі учасники зустрілися, чудово спрацювали чарівники Craig Hobar і його дружина Робін, Dawna Elkins Landry і вся LEAP Global Missions, Edward Ma, Андріана Мальська, Опікунська рада Охматдиту і Razom for Ukraine.
Дякуємо хірургам Dr. Jason Potter і Dr. Lance Oxford за шанс для Ані!
Дякуємо доктору Steve Orten та його дружині Трейсі за те, що люб’язно відкрили свій дім для Анні та її тата Ігоря на час лікування!