Розвиток мовлення у дітей з вродженими вадами обличчя

Профілактика мовних порушень і запобігання вторинним вадам у дітей з вродженими вадами губи і піднебіння.
Дітки з розщілинами губи та піднебіння часто мають порушення мовлення, навіть після успішно проведених оперативних втручань.

Ринолалія – порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату.

Серед мовних розладів ринолалію вважають тяжкою вадою, подолання якої потребує тривалого часу, ранньої діагностики порушень розвитку, своєчасного корекційного впливу.

Якщо в сім’ї народилася дитина з розщілиною губи, піднебіння, вона одразу має опинитися в полі зору логопеда.

З точки зору профілактики основну увагу потрібно звернути на:

Запобігання появі астенічного синдрому. З цією метою доцільно використовувати водні процедури, повітряні ванни. Стимуляції фізичного розвитку досягають переважно завдяки масажу, фізичним вправам. Забезпечення достатньої фізичної витривалості є надзвичайно важливим для успішної майбутньої операції, яку часто відкладають на тривалий строк через астенізацію дитини.

Запобігання фіксації язика в неправильному положенні. З цією метою вже з перших днів життя дитину не треба класти на спину, що провокує западання язика назад. Рекомендовано вкладати її в положення, що стимулює утримання кінчика язика ближче до альвеол: лежачи на животі чи на боці.

Запобігання порушенням дихальної функції. Основне завдання — сформувати достатньо довгий, економний, стійкий ротовий видих. За допомогою спеціальної дихальної гімнастики та ігрових моментів дитину слід вчити диференціювати ротове і носове дихання. Потрібно застосовувати: «ігри на дихання», «ігри на звуконаслідування», придумати низку інших вправ, які привчатимуть дитину видихати ротом, переміщуючи кінчик язика вперед.
Від простих ігор-вправ поступово слід переходити до відпрацювання видиху через рот з включенням голосу на артикуляцію голосних і приголосних звуків.

Активізація діяльності м’язів піднебінно-глоткового кільця. З цією метою дитині можна запропонувати вправи на зразок легкого позіхання, покашлювання, ковтання (починаючи з краплі, потім маленькими ковточками, відкинувши голову назад). Добре зарекомендував себе пальцевий масаж м’якого піднебіння. Після операції м’яке піднебіння добре стимулюють вправи на полоскання горла. Добрі результати дають фізіотерапевтичні заходи. Вся ця робота має сприяти змиканню м’якого піднебіння із задньою стінкою глотки, що, в свою чергу, є профілактикою мовленнєвих ускладнень. Вправи пропонують, враховуючи вік і можливості дитини.

Розвиток рухомості артикуляційних м’язів як передумова формування правильної звуковимови. Турботою про це треба перейматися з раннього віку. Спочатку застосовувати пасивні рухи (дитина повинна зібрати губи в трубочку, розтягнути їх у посмішку). За допомогою шпателя або пальців руки «працювати» з кінчиком язика (притискати до дна рота, піднімати до верхньої губи, опускати на нижню губу).

Одразу після зняття швів потрібно включати в роботу різні пасивні артикуляційні вправи (поступово-пасивно-активної вправи, пізніше — комплекс артикуляційної гімнастики), які потрібно проводити з дитиною щодня.
Якщо м’язи обличчя напружені, можна розслабити їх за допомогою спеціально підібраних масажних рухів (погладжування, вібрація, слабкий «пальцевий душ»).

Розвиток сили і гучності голосу. У дитини з розщелинами голос звучить тихо і глухо. З перших місяців у дитини слід розвивати вміння прислухатися до різних звуків, до мовлення дорослого. На 3-му місяці життя у дитини з’являються перші короткі звуки: а-а-а, а-гу, бу та інші. Це період гуління, успішний перебіг якого потребує від оточення дитини підвищеної уваги до звучання й артикулювання дорослого. В цей період треба допомогти дитині «відчути» артикуляцію звука і слова. Ще до року з дитиною можна гратися, імітуючи різні голоси тварин, наспівуючи улюблені мелодії. Корисною грою для розвитку голосових можливостей є укладання ляльки спати з характерним чергуванням більш високого і низького звучання звука «а». Для мимовільного підвищення сили голосу корисно відходити від дитини на більшу відстань, гратися в піжмурки, кликати когось до себе.

Усі напрямки корекційно-профілактичної роботи закладають основу для повноцінного мовленнєвого розвитку. У період двох-трьох років потрібно підготувати м’яке піднебіння до піднебінно-глоткового змикання, прагнути до переміщення язика вперед, опускання його кореня й укріплення кінчика, активізувати рухи губ і щік, відпрацювати діафрагмальне дихання, запобігти змішуванню звуків у мовленні.

Переміщення язика вперед значною мірою визначає ефект всієї роботи, створює умови для постановки правильних звуків, пониження носового відтінку.

Тільки комплексний медичний і психолого-педагогічний вплив на розвиток дитини з природженими незрощеннями губи і піднебіння забезпечать можливість успішної інтеграції її у сучасне суспільство.
(Л. І. Самбур)

За детальною інформацією звертайтесь:
Міжрегіональний центр дитячої щелепно-лицевої хірургії, м. Львів, вул. Лисенка, 31
lvivstomatcentre@ukr.net
Тел. +380987762355