Рекомендації по догляду за дітками з вродженою патологією щелепно-лицевої ділянки

Пренатальний період:

• Виховно просвітницька робота із сім’єю повинна починатися з моменту пренатальної діагностики або ж одразу після народження. Вона передбачає розгляд типів та причин незрощеннь, а також аспекти догляду за хворою дитинкою.
• Генетичне консультування .
  За можливістю генетичне консультування повинне бути впроваджене для пояснення ймовірних ризиків та супутніх ускладненнь , особливо якщо незрощення є елементом синдрому.
• Харчування та вигодовування :
  Опікуни мають бути забезпечені інформацією стосовно потенційних труднощів у вигодовуванні спричинених незрощенням. Після народження необхідно провести оцінку та визначення специфіки харчування особливо для дітей із незрощеним піднебінням.
• Слух
  Скринінг повинен бути проведений одразу після народження , особливо для дітей з розщілиною піднебіння. Якщо результати перевірки слуху новонародженого незадовільні, постає необхідність провести повну оцінку слухового апарату включно із тестом відповіді слухового відділу стовбура мозку. (ABR -auditory brainstem response test).

Період від 6 місяців до 3 років.

• Гігієна ротової порожнини
  Необхідно застерегтти опікунів від годування дитини солодким, соком або підсолодженою водою , тому що це
  може спричинити розвиток карієсу.
• Догляд за зубами
  Дитину повинен оглянути педіатр одразу ж після прорізування першого зуба або ж після першого року життя.
• Розвиток мовлення
  Опікунів потрібно повідомити про техніки ранньої стимуляції та розвитку мовлення. Якщо розвиток мовлення
  викликає занепокоєння у опікунів , що є характерним для певних синдромів , вартує провести аналіз мовлення та
  узгодити терапевтичні заходи
• Слух та сфера ЛОР
  Діти з незрощенням піднебіння потребують особливої уваги приділяти моніторингу органів слуху. У таких дітей
  підвищений ризик виділення випоту у середнє вухо,що може призвести до втрати слуху.
  Поміщення трубочок для нормалізації тиску у барабанну перетинку під час уранопластики покращує кісткове
  проведення звуків. Хоча у багатьох дітей слух покращується до 3 років , моніторинг та лікування слід
  продовжувати і далі.
• Первинна уранопластика
  Реконструкція піднебіння проводиться між 9 та 18 місяцями життя. Зазвияай корекцію твердого та мякого
  піднебіннь рекомендують проводити одночасно , винятком є лише більші розщілини. Після операції на піднебінні
  потрібно впроваджувати спеціальні техніки вигодовування.

Період від 3 до 5 років

• У віці 3-4 років необхідно провести оцінку мовлення. Вона включає аналіз сприйняття резонансу, оцінку повітряного потоку та наявності носових викидів, а також перевірку звучання мови для виявлення помилок у розвитку мовлення. Це обстеження необхідне для того, щоб визначити, чи є велофарингеальна дисфункція (ВФД), що вимагає хірургічного втручання, або проблеми з мовленням, які потребують логопедичної терапії.
• Інструментальна оцінка ВФД (ЛОР -служба): Якщо є дані про велофарингеальну дисфункцію (VPD), таку як гіперназальність (звук у носі) та/або звукова носова емісія під час мовлення, слід провести інструментальні тести, якщо такі є. Назофарингоскопія та відеофлюороскопія показують розміри та розташування велоглоткового отвору, що є найбільш корисним у хірургічному плануванні. Назометрія дає об’єктивні дані, корисні для дослідження результатів.
• Хірургічна корекція ВФД: Операція з приводу ВФД повинна проводитися у віці від 3 до 5 років, щоб скористатися цим критичним періодом нормального розвитку мовлення. Якщо виявлено коротке піднебіння та/або сагітальна орієнтація м’язів, слід розглянути пластику за Ферлоу – здовження м’якого піднебіння. Якщо є бічна щілина (з одного або обох боків середньої лінії), слід розглянути можливість проведення фарингопластики сфінктера. Якщо є отвір великого або середнього розміру, слід розглянути фарингеальний клапоть.
• Післяопераційна оцінка мовилення/резонансу слід проводити через 3 – 6 місяців після операції ВФД. Якщо є залишковий ВФД або ознаки апное у сні , рекомендовано виконати хірургічну ревізію порту. Окрім цього необхідно провести назофарингоскопію, щоб встановити причину дефекту або обструкції носоглотки

Період від 6 до 12 років:

• Ортодонтична допомога: Дитині з повною щілиною піднебіння, рентгенологічне обстеження слід робити у віці 6-7 років, щоб визначити необхідність кісткової пластики альвеолярного відростка (КПАВ) та відповідний для цього термін. Ортодонтія може бути необхідною за 6-9 місяців до КПАВ для репозиції верхніх зубів, особливо тих, що прилягають до щілини. Для КПАВ також може знадобитися фіксована або знімний розширювач гайморової пазухи.
• Кісткова пластика альвеолярного відростка (КПАВ): дітям з розщілиною піднебіння слід проводити операцію КПАВ, якщо кістки недостатньо для прорізування та підтримки бічного різця (якщо він є) та ікла навколо щілини. Залежно від малюнку прорізування зубів , КПАВ зазвичай роблять у віці від 7 до 9 років років, перш ніж ці зуби проріжуться. Кістка зазвичай забирається з гребеня клубової кістки (стегно) і розміщується всередині щілини та під основою носа. Якщо верхньощелепне розширення було виконано до КПАВ, то фіксатор доведеться носити до повного загоєння. У таких випадках слід відкласти рентгенографію до 4-6 місяців після операції.

Період від 15 до 20 років:

• Після того як повністю сформується постійний зубний ряд може знадобитися додатковий ортодонтичний догляд . Крім того у віці близько 15 років починається ортодонтична підготовка підлітка до ортогнатичної операції.
• Ортогнатична хірургія. По завершенню росту кісток лицевого черепа (15-16 років у дівчаток і 18-19років у хлопчиків) потрібно провести вирівнювання верхньої та нижньої щелеп.
• Оцінку мовлення/резонансу потрібно повторно провести після операції на щелепі, особливо якщо було виявлено помітні зміни мови та резонансу. Якщо є гіперназальність або чути носові викиди після операції, слід звернутися за консультацією до отоларинголога .У разі виявлення змін артикуляції потрібно розпочати логопедичну терапію.
• Ревізія губ/носа. Після завершення росту обличчя, з метою покращення повітряного потоку та симетрії обличчя потрібно провести ревізію носа та губ.