fbpx
    У Яни з Одеси Максим – перша дитина. Про вроджену ваду щелепно-лицевої ділянки – двобічну розщілину губи і альвеолярного відростка – вона дізналася на 21 тижні вагітності, під час планового УЗД. Тоді це звучало, як грім серед ясного неба, адже батьки відповідально підходили до появи малюка у родині, виконували всі рекомендації лікарів. Але тато і мама Максимко не розгубилися і почали вивчати, де ж можна допомогти своєму синочку. 7 місяців вони чекали на рятівну операцію і ось її зробили львівські дитячі щелепо-лицеві хірурги.
    Познайомилася наша команда з маленьким пацієнтом ще до народження. Після консультацій з генетиками, амніоцентезу (дослідження навколоплідних вод для зʼясування причин вади) батьки Максимка наважилися зателефонувати нашій лікарці Христині Романівні Пограничній. Вона все детально розповіла їм про те, як зустріти синочка, налагодити годування і найкраще підготуватися до операції із закриття дефекту губки. Мама і тато замість паніки отримали «домашнє завдання» і чемно його виконували. Коли у лютому цього року хлопчик народився, вони вже були озброєні знаннями і стежили, щоб малюк добре набирав вагу. Коли ж ваги показали заповітну цифру, яка дозволяє провести операцію, усією родиною разом з бабусею приїхали до Львова на операцію.
    «Ми мешкаємо в Одесі неподалік аеродрому, який у часи повномасштабного вторгнення регулярно обстрілюють. Усю вагітність я провела під звуки вибухів на аеродромі, а одного разу дуже налякалася, бо було гучніше, ніж завжди. Напевно, тоді і виникла ця вада у нашого синочка, бо інших причин, які би викликали цю проблему, чи генетичних синдромів лікарі не виявили», – каже мама хлопчика.
    Батьки пригадують, що їх лякало народне формулювання патології – «заяча губа». Але зізнаються, що все виявилося значно простіше.
    «Найбільше нас підтримували лікарі нашого сина, бо вони найбільше розуміли проблему. Нам розказали, що нас чекає у майбутньому, ми знали, що маємо робити, з якою послідовністю, як зустріти сина, налагодити годування і підготуватися до операції. Коли моя мама запанікувала, почувши діагноз сина, я її заспокоювала і пояснила, як таке лікується сучасними способами, що все відрізняється від тих страшилок, які розказують. Мама теж визнала, що все не так страшно і більше не слухала нікого. Ми не хотіли, щоб нам давали поради «совєти», ми за сучасну інформацію від досвідчених лікарів», – каже Яна.
    До речі, бабуся приїхала з онуком до Львова, щоб підтримати його під час лікування. Підтримка спрацювала – операція пройшла успішно, лікарям вдалося повністю виправити дефект губки, малюк гарно одужав і вже поїхав додому. Максим впевнено одужує, набирається сил, навчився усміхатися і радо це робить під час прогулянок.
    «Максим нарешті їсть зі звичайної дитячої пляшечки, як усі малюки, видно, що йому вона більше подобається, ніж спеціальна, з якої їдять дітки з незрощенням, видно, що йому їжа смакує, він аж очка заплющує від задоволення під час годування. Ми чекали своє щастя 7 місяців, багато працювали, щоб допомогти йому статися і от воно сталося з нами», – ділиться матуся.
    Але на цьому історія маленького Максима не закінчилася. Мама Яна залишила контакти нашого Центру в тому самому пологовому, в якому зʼявився на світ її первісток, щоб інші мами діток з такими проблемами знайшли допомогу і своє щастя швидше.
    «Треба, щоб всі знали, що є сучасна інформація про лікування цієї вади, що є досвідчені дитячі щелепно-лицеві хірурги, які можуть допомогти нашим діткам тут, в Україні. А мамам таких діток хочу сказати, що це зовсім не страшно, щоб вони не боялися і довіряли лікарям. Це стосується також амніоцентезу. Ця процедура допоможе лікарям дізнатися причини проблеми у дитини, а батькам заспокоїтись, у спокої доносити дитину і потім виправити цю ваду у досвідчених профі», – підсумовує Яна.
    Операційна команда: Роман Огоновський, Христина Погранична.